Курсовая с практикой на тему Використання інтернет-ресурсів як засобу формування країнознавчих та соціокультурних знань на уроках англійської мови в старших класах середньої школи

Содержание:

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ 6
1.1 Зміст і структура соціокультурної компетенції, формованої в процесі навчання іноземним мовам 6
1.2 Особливості формування соціокультурної компетенції на уроках іноземної мови в середній школі 12
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНФОРМАЦІЙНИХ І КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСКІЙ МОВІ 18
2.1 Використання інтернет-ресурсів як засоби формування соціокультурної компетенції школярів 18
2.2 Комплекс завдань викладання англійської мови з використанням ІКТ 18
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 35
ДОДАТКИ 39

Введение:

Соціально-економічні і соціально-політичні реформи, що проходять в Україні в останнє десятиліття, істотно вплинули на розширення міжкультурних контактів в різних напрямках розвитку країни. Інтеграція до світової спільноти поставила перед вітчизняною системою освіти завдання формування особистості учнів, які сприймають себе як суб'єктів полілогу культур і усвідомлюють свою роль в глобальних загальнолюдських процесах, що відбуваються в світі.
В умовах глобалізації питання спів вивчення мови і культури в сучасній методиці навчання іноземних мов трактуються з позиції соціокультурної компетенції.
Розуміння сутності, структури та змісту компетенції безпосередньо впливають на результативність її формування. Компоненти компетенцій, як правило, акумулюються при вивченні різних навчальних дисциплін, проте ми сфокусуємо увагу саме на соціокультурної компетенції, формованої засобами дисципліни «Іноземна мова».
У проекті базового компоненту основної загальної освіти відбувається впровадження в українську освітню систему компетентнісного підходу, який стає методологічною основою сучасної освіти. Це відповідає загальноєвропейській тенденції інтеграції і глобалізації світової економіки, коли відбувається зміщення акцентів з принципу адаптивності на принцип компетентності учнів [23].
Великий внесок у розробку компетентнісного підходу внесли вітчизняні та зарубіжні вчені: В.А. Адольф, О.В. Акулова, Е.В. Баранова, І.С. Батракова, В.А. Бодров, Г.А. Бордовський, З.І. Количева, А.К. Маркова, Н.Ф. Радіонова, М.М. Суртаева, А.П. Тряпіцина, Н.В. Чекалева і ін.
В даний час комп'ютер міцно увійшов в усі сфери життя і діяльності суспільства. Сучасні школярі сприймають його так само природно, як найпростіші побутові прилади: створюють презентації до уроків, використовують додатковий матеріал, знайдений в Інтернеті, спілкуються зі своїми зарубіжними однолітками.
Нові інформаційні технології на базі комп'ютерної техніки активно впроваджуються в освіту, комп'ютер стає звичним інструментом, яким може користуватися вчитель при проведенні уроків іноземної мови.
Але, незважаючи на це, залишається актуальною проблема мотивації вивчення іноземних мов у середній школі, відбувається її зниження від класу до класу. На початку вивчення іноземної мови в учнів, як правило, висока мотивація. Їм хочеться висловлюватися іноземною мовою, декламувати вірші, співати пісні, читати.
Але ось починається процес оволодіння іноземною мовою, і ставлення учнів змінюється, де хто з них розчаровуються. Адже цей процес передбачає період накопичення «будівельного матеріалу», подолання різноманітних труднощів, що відсуває досягнення цілей, про які мріялося. В результаті зменшується мотивація, пропадає активність, знижується в цілому успішність, яка, в свою чергу, негативно впливає на мотивацію. А згодом учні, вже будучи дорослими, жалкують з приводу упущеного, виникає невдоволення не тільки собою, але, головним чином, постановкою навчання іноземної мови.
Тема нашої курсової роботи «Використання інтернет-ресурсів як засобу формування країнознавчих та соціокультурних знань на уроках англійської мови в старших класах середньої школи», так як вважаємо, що у комп'ютерного навчання іноземним мовам як засобу формування країнознавчих та соціокультурних знань багато переваг.
Воно несе в собі величезний мотиваційний потенціал. Щоб зробити навчання більш цікавим для дітей, програми включають елементи відомих комп'ютерних ігор і навіть повністю повторюють модель гри, вміло змінюючи її для навчальних цілей. Комп'ютерна програма створює середовище спілкування, дає нові країнознавчі та соціокультурні знання і це мотивує учня. Школяр відноситься до таких вправ як до цікавої гри з комп'ютером.
Об‘єкт дослідження – соціокультурна компетенція учнів середньої школи в процесі навчання іноземної мови.
Предмет дослідження - методичні підходи до використання засобів інформаційних і комунікаційних технологій навчання англійскої мови у процесі формування соціокультурної компетенції.
Мета курсової роботи полягає в створенні комплексу завдань як засобу формування країнознавчих та соціокультурних знань.
Для досягнення мети курсової роботи необхідно вирішити наступні завдання:
1. Вивчити зміст і структуру соціокультурної компетенції, формованої в процесі навчання іноземним мовам.
2. Розглянути особливості формування соціокультурної компетенції на уроках іноземної мови в середній школі.
3. Дослідити використання інтернет-ресурсів як засоби формування соціокультурної компетенції школярів.
4. Розробити комплексу завдань з викладання англійської мови з використанням ІКТ як засобу формування країнознавчих та соціокультурних знань.
Гіпотеза: використання ІКТ на уроках англійської мови підвищить рівень країнознавчих та соціокультурних знань учнів, особливо в старшій ланці.

Заключение:

В умовах глобалізації та вибудовуванні більш тісних взаємовідносин між світовими державами актуальним залишається питання формування толерантного ставлення до іншомовних культур в процесі навчання іноземної мови, а, отже, пошук ефективних методів і прийомів його реалізації. У цих умовах в ряду компетенцій, придбаних учнями, важливим стає соціокультурний компонент, тобто формування соціокультурної компетенції.
Проведений нами аналіз науково-методичної літератури, дослідження реального стану проблеми і вимог національниз стнлартів до реалізації освітньої програми з англійської мови показали, що формування соціокультурної компетенції учнів середньої школи на уроках іноземної мови є широко досліджуваної проблемою як у вітчизняній, так і в зарубіжній методиці. Тому формування соціокультурної компетенції сьогодні - необхідна умова ефективної міжкультурної комунікації.
Одночасно з формуванням соціокультурної компетенції навчаються відбувається розвиток аксіологічного компонента, а саме шанобливе ставлення до цінностей рідної культури і культури вивчається, рефлексивних якостей особистості, емпатії та толерантності, здатності до розуміння лінгвістичних і екстралінгвістичних особливостей міжкультурної взаємодії, вірна інтерпретація лінгвокультурологічною реалій.
Все вище викладене дозволяє зробити наступні висновки:
- комп'ютер дозволяє індивідуалізувати навчання;
- підвищує активність учнів;
- допомагає інтенсифікувати навчання;
- підвищує мотивацію;
- створює умови для самостійної роботи;
- сприяє виробленню самооцінки у учнів;
- створює комфортне середовище навчання.
Комп'ютерні програми можна використовувати: при проведенні аудиторних занять, на факультативних заняттях, нам додаткових заняттях з відстаючими, для самостійної роботи учнів у позаурочний час.
Комп'ютер надасть допомогу в проведенні тестування, в накопиченні результатів тестування та їх обробки.
Регулярна робота з комп'ютером дозволяє вчителю створювати свої власні комп'ютерні вправи на відпрацювання лексичного матеріалу, граматичних явищ, розвиток навичок письма, підготовку до мовного спілкування. Учитель може розробити адаптовані до рівня знань і підручниками вправи на розвиток різноманітних мовних умінь.
«Необхідність - мати винаходів». Стирання національних бар'єрів, що відбувається завдяки розвитку міжнародних зв'язків, зробило ще більш актуальною необхідність подолання мовного бар'єру, який стільком людям заважає прийти до взаєморозуміння і, можливо, одностайною згодою запросити приєднатися і світу. В недалекому майбутньому вивчення іноземної мови за допомогою комп'ютера з області досліджень перетвориться в широко поширений засіб навчання.

Фрагмент текста работы:

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
1.1 Зміст і структура соціокультурної компетенції, формованої в процесі навчання іноземним мовам
Відмінною рисою компетентнісного підходу є його прагматичність, оскільки основний акцент робиться на результат освіти, але результат (на відміну від традиційного підходу) розглядається «не як сукупність засвоєних знань, а як реальне вміння діяти в різних, в тому числі проблемних і нестандартних, ситуаціях» [1].
З реалізацією в освіті комунікативного та компетентнісного підходів, що співіснують в нерозривному зв'язку, пов'язана поява такого поняття, як комунікативна компетенція. Тому наше дослідження припускає також розгляд поняття «комунікативна компетенція».
Вперше термін ввів Д. Хаймс, позначаючи відповідні вміння вибирати комунікативні варіанти, обумовлені ситуативними, соціальними або іншими позамовними факторами. Індивід набуває дану компетенцію за допомогою здійснення соціалізації, яка дає можливість людині відчути себе повноправним членом соціально обумовленої системи спілкування [24].
В кінці 90-х років ХХ століття у вітчизняній науці з'являється поняття «міжкультурна комунікативна компетенція», тобто здатність до міжкультурної іншомовної комунікації, пізніше дало початок поняттю соціокультурна компетенція [31].
У зв'язку з обґрунтуванням соціокультурного підходу в іншомовну освіту дослідник В.В. Сафонова акцентувала свою увагу на важливість соціокультурної компетенції для розвитку особистості учня.
Відповідно до даного підходу щоб оволодіти сформованою соціокультурною компетенцією, необхідно не просто володіти знаннями і вміннями, а й орієнтуватися в різних видах культур і цивілізацій і співвідносяться з ними комунікативних нормах спілкування, адекватно інтерпретувати явища і факти культури і використовувати ці орієнтири для вибору стратегій взаємодії при вирішенні особистісно та професійно значущих завдань і проблем в різних типах сучасного міжкультурного спілкування [25].
Незважаючи на широку вивченість в методичній літературі питання про формування соціокультурної компетенції, дослідники до цих пір не прийшли до єдиної тлумачення цього поняття. Ряд учених визначає його як знання соціокультурного контексту, що вивчається і досвід використання цих знань в процесі спілкування (І. Бім, М.Р. Коренєва, П.В. Сисоєв).
Якщо звернутися до словника методичних термінів за найбільш загальним тлумаченням соціокультурної компетенції (англ. Sociocultural competence), ми побачимо, що це сукупність знань про країну досліджуваної мови, національно-культурні особливості соціального і мовної поведінки носіїв мови і здатність користуватися такими знаннями в процесі спілкування, дотримуючись звичаїв, правил поведінки, нормам етикету, соціальних умов і стереотипам поведінки носіїв мови [2].
У сучасних педагогічних дослідженнях соціокультурна компетенція трактується як інтегративна властивість особистості, вчені характеризують її теоретичну і практичну готовність до соціокультурної діяльності, в тому числі знаннєву обгрунтованість (випереджальну і рефлексивну) поведінкових актів на основі осмислено прийнятих рішень, що визначає ціннісні орієнтації особистості і що сприяє їх формуванню [17].
В даному дослідженні ми будемо дотримуватися визначення соціокультурної компетенції за Ж.С. Мельниковою, соціокультурна компетенція - це володіння певним набором соціокультурних знань про країни, що вивчається (в тому числі про поведінку, етикеті) і вмінь використовувати їх в процесі іншомовного спілкування, а також уміння представляти свою країну і її культуру [16].